Оранжеве вино: що це таке, як його роблять і чому воно стало трендом

Жовте, бурштинове, мідне — це не назви нових коктейлів. Так виглядає оранжеве вино, один із найгарячіших трендів сучасної виноробної культури. Проте те, що сьогодні називають «трендом», насправді є поверненням до найдавнішої техніки виноробства у світі. Коли ви тримаєте у руці склянку оранжевого вина, ви тримаєте тисячоліття виноробної пам’яті. На Бейкуші ми знаємо це не з теорії — ми виробляємо оранжеве вино з врожаю 2014 року, і кожна пляшка нашої Арбіни — це прямий діалог із цією традицією.
Що таке оранжеве вино: біле, зроблене як червоне
Оранжеве вино (англ. orange wine, також skin-contact wine) — це вино з білого винограду, виготовлене за технологією червоних вин. Головна відмінність від звичайного білого: при виробництві оранжевого вина сік не відокремлюють від шкірок одразу після дроблення. Натомість шкірки, кісточки, а іноді й гребені (ніжки) залишаються в контакті з суслом від кількох днів до кількох місяців. Цей процес називається мацерацією (maceration), або скін-контактом (skin contact).
Саме під час мацерації оранжеве вино набуває своїх характерних рис:
- Колір — від золотисто-жовтого до насиченого бурштину й мідного, залежно від тривалості контакту зі шкіркою
- Таніни — структуру і легку терпкість, якої немає у звичайних білих винах
- Аромат — глибші, складніші ноти: сухофрукти, горіхи, прянощі, квіти, іноді чай або дубова кора
- Текстура — тілиста, щільна, з характерним «жуйним» відчуттям
Назва «оранжеве вино» закріпилася на початку 2000-х завдяки британському імпортеру вина Девіду Гарві, який потребував простого позначення для нового для ринку продукту. Грузини, що зберегли цю традицію, традиційно називають своє вино amber — бурштиновим, що точніше відображає справжній відтінок напою.
Вісім тисяч років до підвалів Фріулі: справжня історія оранжевого вина
Оранжеве вино — не модна новинка. Це найстаріший з відомих методів виноробства. Археологічні свідчення з Грузії, зокрема з розкопок поселення Гадачрілі Гора, підтверджують, що вже 8000 років тому люди ферментували білий виноград разом зі шкірками у великих глиняних посудинах — квеврі. Власне, сучасне «біле вино», де сік відразу відокремлюють від шкірки, з’явилося набагато пізніше: це технологічна новація порівняно з архаїчним скін-контактом.


Грузія ніколи повністю не відмовлялася від цієї традиції. Виноробство у квеврі живе там без перерви тисячоліттями і в 2013 році було внесено до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Проте для решти світу оранжеве вино стало «новим відкриттям» лише наприкінці XX — на початку XXI століття.
Відродження відбулося завдяки італо-словенському прикордонному регіону Фріулі — Колліо. У 2000 році винороб Йошко Гравнер (Joško Gravner) відвідав Грузію і завіз перші квеврі до своєї винарні в Ославія. Його нові вина — тривала мацерація на шкірці, витримка у глиняних амфорах — спочатку шокували критиків, але вплинули на ціле покоління виноробів по всьому світу. Паралельно словенські винороби з регіону Віпава та Краса відроджували власні традиції скін-контакту. Разом вони запустили хвилю, яка дійшла до Австралії, США, Японії — і до України.


Як роблять оранжеве вино: від виноградника до пляшки
Технологія оранжевого вина деталізована, але зрозуміла, якщо порівнювати з більш відомими процесами.
Збір врожаю. Для оранжевого вина ідеальний виноград повинен бути зрілим і здоровим — без гнилі і пошкоджень. Більшість виробників збирають вручну, оскільки це дозволяє ретельно відбирати грона.
Дроблення. Ягоди дроблять, але не відокремлюють шкірки. Маса (суміш соку, шкірок, кісточок і іноді гребенів) потрапляє у ємність для ферментації. Саме тут оранжеве вино відрізняється від білого: у білому вині шкірки відразу відтискають і сік ферментується окремо.
Мацерація та ферментація. Шкірки залишаються в контакті із суслом. Тривалість мацерації — від кількох діб до шести-дванадцяти місяців. Чим довше — тим більше таніну, барвних речовин і складних ароматів переходить у вино. Ферментація відбувається паралельно: дріжджі (природні або додані) перетворюють цукор на алкоголь.
Пресування. Після закінчення мацерації вино відокремлюють від шкірок пресуванням. Отримане вино має характерний насичений колір і структуру.
Витримка. Більшість оранжевих вин витримують від кількох місяців до кількох років — у нейтральних дубових бочках, глиняних амфорах, бетонних ємностях або їхніх комбінаціях. Витримка поглиблює складність, зменшує різкість таніну, дозволяє вину «зібратися» і проявити характер.
Розлив. Оранжеві вина рідко фільтрують і часто залишають з легким природним осадом — це нормально і вказує на мінімальне втручання у виноробстві.
Важлива деталь: не існує єдиного «правильного» оранжевого вина. Виробники варіюють тривалість мацерації, тип ємностей, частку сортів і безліч інших параметрів. Саме тому оранжеве вино — дуже широка категорія: від легкого золотистого вина з 48-годинним скін-контактом до насиченого мідного з 12 місяцями мацерації.
Роль амфор у виробництві оранжевого вина
Серед ємностей для виробництва оранжевого вина особливе місце посідають глиняні амфори. Вони дозволяють дуже м’який мікрообмін повітрям через пори кераміки — без зайвих дубових тонів від бочки. Вино «дихає», повільно окиснюється, розвивається — і при цьому зберігає свіжість кислотності та чистоту фруктового профілю.
Грузинські квеврі закопують у землю і запечатують бджолиним воском. Іспанські тінахи (tinajas) роблять з каталонської глини і встановлюють вертикально. Італійські бетонні амфори — новіший варіант, позбавлений дерев’яних танінів. Кожен тип надає вину власний характер.


На Бейкуші ми використовуємо кілька типів ємностей. Наша Амфора Ркацителі ферментується і витримується у 400-літрових каталонських тінахас від майстерні Cantereria Josep Jornet — кожна з них виготовлена вручну. Для Арбіни ми комбінуємо бетонні амфори Drunk Turtle (для свіжого винограду) і глиняні амфори майстра Жоана Міро (для підв’яленого).
Бейкуш та оранжеве вино: ми почали в 2014-му
Оранжеве вино прийшло в Україну разом зі світовою хвилею натурального виноробства — але не всі виноробні вирішилися його виробляти. Бейкуш зробив цей крок з врожаю 2014 року, ставши одним із перших виробників оранжевого вина в Україні. Це не маркетингова заява — це рішення, яке зумовлене розумінням нашого теруару і нашою вірою у силу давніх методів.
Наше оранжеве вино — Арбіна — робиться зі 100% Ркацителі, одного з найдавніших культивованих сортів винограду у світі, батьківщиною якого є Грузія. Вибір сорту невипадковий: Ркацителі тисячоліттями вирощувався саме для скін-контактного виноробства у квеврі. На берегах Чорного моря він отримує нове прочитання — але логіка залишається та сама.
Назва «Арбіна» належить давньогрецькому поселенню першого тисячоліття до нашої ери, що знаходилось на острові Березань поруч із нашою винарнею. Ця назва — ще одна ниточка, що зв’язує оранжеве вино з його прадавнім середземноморським корінням: греки привозили амфорне вино саме на ці береги.


Технологія Арбіни надзвичайно складна. 40% врожаю підв’ялюють до 270 г/л цукру за технікою аппассіменто, решту переробляють свіжим. Дві фракції ферментуються окремо: свіжа — в бетонних амфорах, підв’ялена — у глиняних амфорах і малих дубових чанах, з місячною мацерацією. Після пресування і відстоювання всі партії витримуються 27 місяців у французьких і американських дубових бочках. Лише тоді ми збираємо фінальний бленд. Загальний випуск — 2 450 пляшок.
Окремо варто згадати нашу Амфору Ркацителі — ще одне оранжеве вино, де ферментація і мацерація тривають один місяць у каталонських тінахас, а потім вино повертається в амфори ще на шість місяців витримки на тонкому осаді. Це більш відкрите, доступне вино — чудовий перший крок у знайомстві з оранжевим стилем.
З чим пити оранжеве вино: гастрономія скін-контакту
Оранжеве вино — один із найбільш гастрономічних стилів. Завдяки танінній структурі, яскравій кислотності та комплексним ароматам воно витримує гостру, насичену, ферментовану і жирну їжу, з якою звичайне біле було б безпорадним.
Морепродукти та риба. Це класичне поєднання, особливо актуальне для нас — Бейкуш знаходиться на узбережжі Чорного моря. Оранжеве вино до смаженої скумбрії, мідій у вершковому соусі, запеченого сому або рибної юшки — ці пари витримують випробування практикою. Таніни і кислотність «розрізають» жир і підкреслюють морський йодистий характер риби.
Сири з витримкою. Комте, манчего, старий гауда, тверді українські сири — ферментована складність оранжевого вина гармонійно рифмується з карамельними і горіховими нотами витриманого сиру.
Страви з прянощами. Грузинська кухня (хінкалі, чакапулі, пхалі) є класичним партнером для оранжевого — і це невипадково: вино і кухня народилися в одній традиції. Але добре спрацюють також близькосхідні, індійські та марокканські страви з куркумою, зірою, коріандром.
Ферментовані продукти. Місо, кімчі, квашена капуста, маринована цибуля — оранжеве вино поводиться тут впевнено там, де біле «лягло б у нокаут». Танін і природна кислотність виступають противагою різким, пікантним смакам.
Смажені та запечені овочі. Запечений баклажан, кабачки з гриля, смажені кореневі овочі з кмином і паприкою — оранжеве вино любить темні, карамелізовані, димні смаки овочевих страв.
Загальний принцип: якщо страва потребує більше «жувальності» і насиченості, ніж може дати звичайне біле — спробуйте оранжеве. Воно заповнить цю прогалину.
Чому оранжеве вино стало трендом — і чи залишиться ним
Оранжеве вино увірвалося у широку культуру наприкінці 2010-х і не збирається виходити. За оцінками, попит на скін-контактні вина продовжує зростати: Instagram, ресторанні меню, натуральні виноробні — скрізь оранжеве вино стало маркером для тих, хто шукає щось за межами звичного.
Причин популярності кілька. По-перше, візуальна впізнаваність: бурштиновий колір у прозорому бокалі — миттєво впізнавана естетика. По-друге, гастрономічна гнучкість: оранжеве вино закриває прогалину між білим і червоним, відкриваючи нові поєднання. По-третє, автентичність: у час, коли споживачі шукають справжнє і немасове, вино з тисячолітньою традицією і мінімальним втручанням виробника приваблює природньо.
Але головне: оранжеве вино дуже чесне. Шкірки не брешуть. Мацерація виявляє характер сорту і теруару без прикрас. Якщо виноград хороший і винороб знає, що робить — оранжеве вино буде захопливим. Саме це ми і намагаємося показати в кожній пляшці Арбіни.
Підсумок: пийте повільно, думайте глибоко
Оранжеве вино — це точка перетину давньої традиції і сучасної виноробної думки. Скін-контакт, мацерація, амфора — слова, за якими стоять тисячоліття досвіду. На Бейкуші ми виробляємо оранжеве вино з 2014 року, і кожен врожай підтверджує: цей метод дозволяє нашому чорноморському терруару говорити на повний голос.
Якщо ви ще не пробували оранжеве вино — почніть з нашої Амфори Ркацителі: вона доступніша за стилем і чудово показує, що таке скін-контакт на чорноморському Ркацителі. Для тих, хто готовий до більшої складності — Арбіна відкриє всю глибину того, що можна видобути з 27 місяців у дубі, місяця мацерації і часткового аппассіменто. Пийте повільно. Думайте глибоко. Оранжеве вино того варте.
